Бєлявський Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлявський Сергій Іванович
Народився 7 грудня 1883(1883-12-07)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Помер 13 жовтня 1953(1953-10-13)[2] (69 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[2]
Поховання кладовище Пулковської обсерваторіїd
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність астроном
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь астрономія
Заклад Сімеїзька обсерваторія
Членство Академія наук СРСР
Російська академія наук
Нагороди
орден «Знак Пошани»

CMNS: Бєлявський Сергій Іванович у Вікісховищі

Сергій Іванович Бєлявський (рос. Сергей Иванович Белявский; 7 грудня 1883 — 13 жовтня 1953) — радянський астроном, член-кореспондент АН СРСР (1939).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в Петербурзі. Закінчив Петербурзький університет (1906). У 1909—1925 очолював Сімеїзьке відділення Пулковської обсерваторії, в 1937—1944 — директор Пулковської обсерваторії, на цій посаді став наступником репресованого Бориса Герасимовича.

Наукові роботи присвячені фотографічній астрометрії і астрофотометрії, вивченню змінних зірок. Відкрив понад 250 змінних зірок, 37 малих планет і одну комету. Склав «Каталог фотографічних величин 2777 зірок» (1915) і «Астрографічний каталог 11 322 зірок» (1947).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]