Герасименко Світлана Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герасименко Світлана Іванівна
Народилася 23 лютого 1945(1945-02-23)[1] (79 років)
Баришівка
Країна  Таджикистан
Місце проживання Душанбе
Діяльність астроном
Галузь астрономія
Відома завдяки відкривач комети Чурюмова-Герасименко
Alma mater фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1968)
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Знання мов російська

Світлана Іванівна Герасименко (нар. 1945, Баришівка, Київська область, Україна) — український і таджицький астроном, відкривачка комети Чурюмова-Герасименко.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась у 1945 році в Баришівці (Україна). 1968 року закінчила кафедру астрономії Київського університету, згодом вступила в аспірантуру до Сергія Костянтиновича Всехсвятського.[2] У вересні 1969 року разом із Климом Чурюмовим, співробітником Головної астрономічної обсерваторії НАН України полетіла в експедицію в Алма-Ату для спостереження комет на п'ятдесятисантиметровому телескопі.

11 вересня 1969 року Світлана Герасименко та Людмила Чиркова працювали в обсерваторії Інституту астрофізики Фесенкова в Алмати, столиці Казахської РСР, сфотографувала комету 32P/ Comas Solà, використовуючи 50-сантиметровий телескоп Максутова.[3] Герасименко надіслала зроблені знімки, Климу Чурюмову, який під час їх аналізу виявив об'єкт із параметрами руху комети, але помилково припустив, що це комета 32P/Comas Solà. 22 жовтня, більш ніж через місяць після сфотографування, Чурюмов зрозумів, що цим об'єктом не може бути 32P/Comas Solà, оскільки розрахунки показали, що його розташування на знімку повинно бути приблизно на 2-3 градуси поруч. Подальший аналіз фотографії дозволив отримати слабке зображення комети 32P/Comas Solà в положенні, що відповідає математичним розрахункам, таким чином довівши, що виявлений об'єкт повинен бути іншою кометою. Переглянувши інші фотографії, зроблені Світланою Герасименко, ця комета була також знайдена на чотирьох інших фотографіях, зроблених між 9 та 21 вересня 1969 року.[4] У ніч з 11 на 12 вересня 1969 року, спостерігаючи комету Комас Сола, зробили фото, на якому виявилась ще одна комета, яка отримала назву за іменами першовідкривачів — Комета Чурюмова-Герасименко.

1973 року на запрошення Інституті астрофізики Академії Наук Республіки Таджкистан, переїхала у Душанбе. Зараз працює науковою співробітницею цього Інституту, проводить спостереження і вивчення комет.

У 1975 році Світлана нагороджена медаллю “За відкриття нових астрономічних об'єктів"[5]

2 березня 2004 року Світлана Герасименко разом із Климом Чурюмовим були присутні на космодромі Куру у Французькій Гвіані при запуску ракети-носія, що вивела в космос європейський міжпланетний зонд «Розетта». Основна мета зонда Rosetta — це дослідження комети Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov-Gerasimenko), якої він досягнув 12 листопада 2014 року близько 17 години за київським часом.

Іменем Світлани Герасименко названо також астероїд № 3945, відкритий 1982 року Миколою Черних.[6]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Светлана Герасименко: «Надо чаще смотреть на небо». Азия-плуюс. Февраль, 2004 [Архівовано 6 квітня 2005 у Wayback Machine.]
  • Дмитрий Иванов. Рандеву с кометой. lenta.ru [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • Герасименко: я открыла комету случайно. BBC. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 10.10.2018.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://pantheon.world/profile/person/Svetlana_Gerasimenko
  2. TEDxKyiv. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 жовтня 2019.
  3. ESA Science & Technology - Klim Churyumov - co-discoverer of comet 67P. sci.esa.int. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
  4. Kronk, Gary W.; Seargent, David A. J. (David Allan John), 1947- (1999-2017). Cometography : a catalog of comets. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 052158504X. OCLC 39672128. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 11 жовтня 2019.
  5. Історія відкриття комети Чурюмова-Герасименко | Світлана Герасименко. TEDxKyiv (uk-UA) . Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
  6. Герасименко Світлана. Платформа. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.