Ганський Олексій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Павлович Ганський
Народився 8 (20) липня 1870(1870-07-20)
Одеса
Помер 29 липня (11 серпня) 1908(1908-08-11) (38 років)
Сімеїз
·втопився
Поховання Полікурівський меморіал
Громадянство Російська імперія
Діяльність астроном
Галузь астрономія
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Заклад Паризька обсерваторія
Рід Ганські
Нагороди

Олексі́й Па́влович Га́нський (рос. Алексей Павлович Ганский; 8 (20) липня 1870(18700720), Одеса — 29 липня (11 серпня) 1908, Сімеїз) — астроном, геодезист і гравіметрист.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Стажувався в Пулковській обсерваторії. Слухав лекції в Сорбонні. Працював в Паризькій, Потсдамській і Медонській обсерваторіях, з 1905 — співробітник Пулковської обсерваторії, ініціатор створення в 1908 році її Сімеїзького відділення.

Основні наукові дослідження відносяться до фізики Сонця. Отримав виняткові за якістю фотографії сонячних плям, виявив залежність форми сонячної корони від кількості плям. У 1905 встановив, що середня тривалість життя окремих гранул становить 2-5 хвилин, потім вони розпадаються і замінюються новими. Брав участь в експедиціях на Нову Землю, до Іспанії і Середньої Азії для спостережень повних сонячних затемнень, в 18971905 зробив дев'ять сходжень на Монблан для визначення сонячної постійної, позазатемнених спостережень сонячної корони, спостережень Венери. У 18991901 брав участь в експедиції на Шпіцберген для градусних вимірювань і визначення сили тяжіння.

Секретар Російського відділення Міжнародної сонячної комісії, віце-президент Російського астрономічного товариства.

Медаль ім. П. Ж. С. Жансена Паризької АН (1904).

Втонув під час купання в шторм 29 липня (11 серпня) 1908 року в Сімеїзі. Похований на території Полікурівського меморіалу в Ялті.

Роботи[ред. | ред. код]

  • Die totale Sonnenfinsterniss am 8 August 1896, Über die Corona und den Zusammenhang zwischen ihrer Gestaltung und anderen Erscheinungsformen der Sonnentätigkeit, «Вісті Академії наук», 1897, т. 6, № 3;
  • Дослідження 30-дюймового об'єктиву Пулковськой обсерваторії за способом Гартмана, «Вісті Академії наук», 1904, т. 20, № 2;
  • Sur la grande période de l'activité solaire, «Вісті Академії наук», № 4;
  • Observations de l'éclipse total du Soleil de 30 août 1905…, "Mitteilungen der Nicolai-Hauptsternwarte zu Pulkowo, 1906, Bd 1, № 10;
  • Etudes des photographies de la couronne solaire, «Вісті Академії наук», 1907, Bd 2, № 19;
  • Mouvements des granules sur la surface du Soleil, «Вісті Академії наук», 1908, Bd 3, № 25;
  • Про рух речовини в короні Сонця, «Вісті Російського астрономічного товариства», 1908, вип. 13, № 9.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Надгробок Олексія Ганського

Його ім'ям названий місячний кратер Ганський (Ganskiy) і мала планета (1118 Hanskya), відкрита С. І. Белявським і Н. Івановим 29 серпня 1927 року в Сімеїзькій обсерваторії. На честь Ганського названі вулиці в смт Сімеїзі і в Ялті.

Література[ред. | ред. код]

  • Баклунд О., Алексей Павлович Ганский, «Вісті Російського астрономічного товариства», 1908, вип. 14, № 7;(рос.)
  • Тихов Г., О работах Алексея Павловича Ганского по астрофизике, «Вісті Російського астрономічного товариства»;(рос.)
  • Ахматов В., и работах по геодезии А. П. Ганского, «Вісті Російського астрономічного товариства»;(рос.)
  • Печатные труды А. П. Ганского, «Вісті Російського астрономічного товариства»;(рос.)
  • Перель Ю. Г., Выдающиеся русские астрономы, М.—Л., 1951.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]