Степанов Володимир Євгенович

Степанов Володимир Євгенович
Народився	1 (14) грудня 1913 Макіївка, Таганрозький округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер	26 серпня 1986(1986-08-26) (72 роки) Іркутськ, РРФСР, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	астроном
Галузь	астрономія
Alma mater	механіко-математичний факультет МДУd
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Заклад	Інститут сонячно-земної фізики Сибірського відділення РАН
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Академія наук СРСР
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Володимир Євгенович Степанов (14 грудня 1913(19131214) — 26 серпня 1986) — радянський астроном, член-кореспондент АН СРСР (1968).

Наукова біографія

Родився в селі Щегловка (нині у складі Макіївки). У 1928-1931 працював слюсарем, вагранщиком на Донбасі. У 1937 закінчив Московський університет. У 1937-1941 працював в Ташкентській обсерваторії. У 1941-1946 в Радянській армії. У 1946-1953 працював в Астрономічній обсерваторії Львівського університету, був її директором. У 1953-1955 працював у Московському університеті, в 1955-1962 — у Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР. З 1962 — заступник директора, в 1964-1978 — директор Інституту земного магнетизму, іоносфери і розповсюдження радіохвиль Сибірського відділення АН СРСР. З 1972 — голова Президії Східно-Сибірського відділення АН СРСР.

Наукові роботи відносяться до фізики Сонця. Вніс великий внесок у теорію утворення спектральних ліній поглинання в присутності магнітного поля; в 1958-1962 вирішив задачу про перенесення випромінювання при наявності магнітного поля, тобто з урахуванням поляризації падаючого і розсіяного (поглиненого) випромінювання. Є одним з творців першого радянського магнітографу, призначеного для вимірювання слабких магнітних полів на Сонці. Виконав спостереження активних областей на Сонці і за їх допомоги вивчив будову і динаміку магнітного поля та плазми на різних рівнях атмосфери активної області, показав існування вихрової структури поля, розробив метод визначення руху магнітного поля і з його допомогою виявив рух поля сонячної плями і його тісний зв'язок з рухом речовини; запропонував механізм нагріву плазми в збуреній хромосфері. В останні роки керував роботами з вивчення динаміки і обертання атмосфери Сонця на корональних рівнях.

Голова Ради з космофізики СВ АН СРСР, керував роботами по програмі Року сонячного максимуму в СРСР (1979-1981).

Астероїд 3493 Степанов названий на його честь.

Джерела

• за ред. Б. Новосядлого. Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. І. Франка. — Львів : Львівський національний університет ім. І. Франка, 2011. — С. 239. — ISBN 978-966-613-896-8.
• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Степанов Владимир Евгеньевич. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
• Степанов Володимир Євгенович в УРЕ