Де Ви працюєте? (спеціальність, факультет, навчальний заклад)
Працюю пост-доком (посада PhD на початку кар’єри) в Гентському університеті (Universiteit Gent) у Бельгії (Фландрія) в групі ‘Фізика і хімія наноструктур’ (Physics and Chemistry of Nanostructures, PCN) під керівництвом проф. Зегера Хенса (Zeger Hens). Спеціалізуюся на синтезі колоїдних розчинів квантових точок.
Чому саме цей навчальний заклад Ви обрали, які документи Вам були потрібні для цього? Чи було складно це зробити?
Я потрапив сюди досить випадково. Моя Alma Mater (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) брала участь у програмі Erasmus Mundus Action2 Euroeast, разом з рядом європейських ВНЗ, у т.ч. і Гентським університетом.
Колега порадив саме цю групу, вона є одним із європейських та світових лідерів у хімії та фізиці квантових точок і наночастинок загалом. Написав професору буквально за два тижні до закінчення прийому документів. Коротко поспілкувалися по скайпу. Швидко зібрали всі документи, подав, через декілька місяців отримав позитивну відповідь від Еразмусу. Конкурс для пост-доків, а саме туди я подавався, був, але думаю, на мою користь зіграв той факт, що організаторів Еразмусу цікавить саме мобільність з метою максимально ‘перемішати’ людей з усіх організацій-учасників. Зазвичай, усі хочуть їхати в Польщу, очевидно, через менший культурний і мовний бар’єр, а стипендію платять таку ж. Для мене це були не аргументи, я шукав хорошу групу, де займаються тим, що мені цікаво і, в принципі, чим далі – тим краще ?
Ну, але далі історія не закінчилася. Через півроку я повернувся додому, а буквально за пару тижнів шеф написав мені із запитанням, чи не хочу я приїхати ще на пару місяців і тим часом підготувати новий проект на грант. Я погодився, і в грудні 2015 року виграв персональний проект на інноваційні дослідження від IWT (урядова фландрійська агенція ‘Innovatie, wetenschap, technologie’ (Інновації, наука, технології)). На заваді не стали ні те, що я – з держави, яка не є членом ЄС, ні те, що в мене диплом кандидата наук, виданий в Україні. Якість твого проекту, його захист і, звісно ж, порука професора відіграють значно більше, ніж будь-які папірці.
Яку принципову різницю або подібність між українською і закордонною системою вищої освіти Ви відчули у перший місяць своєї роботи?
Система кардинально інша. Студенти й аспіранти більш вмотивані і самостійні. По суті, аспірант є незалежним дослідником, який працює над своїм проектом, і його науковий керівник запитує в нього деталі і консультується з ним.
Як зазвичай проходить Ваш робочий день?
Робоча атмосфера в нашій групі мені дуже подобається. У нас вільний графік, ніхто нікого ні до чого не примушує і не вкладає в рамки. Працюєш, як тобі зручно і коли тобі зручно. Звісно, в робочий час (з 9 до 17) це значно краще реалізувати, адже в цей час доступні всі професори й інші колеги, є доступ до всього обладнання. Часто потрібно резервувати обладнання на вихідні чи пізно ввечері/рано вранці, особливо якщо потрібні якісь термінові виміри. Головне в нашій групі – це щотижневі робочі зустрічі в понеділок, коли кожен звітує, що корисного зробив за останній тиждень і що планує на наступний.
Отже, зазвичай робочий день починається о 9 годині, часто з якоїсь наради (їх тут дуже багато, з різних проектів, у яких бере участь наша група). Потім – робота в лабораторії чи виміри на певних приладах. Часто бувають візити чи наради з представниками компаній.
У нас у корпусі є кімната відпочинку з повноцінною кухнею, кава-машиною, де багато хто готує собі обід або просто в невимушеній атмосфері спілкується після роботи з колегами.
Отримати ступінь кандидата, доктора наук, пройти стажування закордоном: опишіть, будь ласка, власну мотивацію та поетапне здобуття наукового ступеня за кордоном.
Якби в мене зараз був вибір, то не вагаючись їхав би на магістратуру за кордон. Не впевнений щодо бакалаврату, адже в більшості європейських країн він місцевою мовою (як, наприклад, у Фландрії – нідерландською). Магістерські ж програми – англійською. Мовою науки безперечно є англійська, тому не знати її просто не можна. Також дуже важливою є мобільність, після магістратури краще поїхати в якесь інше місце в аспірантуру, потім на інше місце – пост-доком. Після цього в вас буде певний досвід і можливість адекватно оцінити, що ви хочете робити в житті, чи вас більше цікавить наука, чи прикладна робота в компанії, чи взагалі то – не ваше.
Не буду описувати детально здобуття PhD у Бельгії, система мало відрізняється від інших європейських країн. Що кидається в очі – так це те, що тут аспірант хоч і є дуже самостійним дослідником, по суті, він виконує дослідження на замовлення професора. Більшість захистів успішні, бо професор просто не доведе погану роботу до захисту – постраждає його репутація, а він дарма витратить свій час і нерви (а це тут вміють рахувати).
Назвіть, будь ласка, топ 5 книг, які варто прочитати людині-професіоналу Вашого фаху, спеціалізації?
Не дивлячись на те, що люблю читати, хотів би порадити тим, кого цікавить наука і технології, не книжки, а онлайн-курси. Якщо ви раптом ще не знаєте, що таке Coursera і edX, то обов’язково подивіться. Вони мені допомогли значно більше, ніж те, що я у свій час прочитав.
Над яким проектом Ви зараз працюєте?
Мій проект пов’язаний з квантовими точками для дисплеїв і є на межі науки та виробництва. Ідея полягає в тому, щоб поміщати люмінесцентні наночастинки в полімерні плівки і потім їх використовувати в дисплеях. Якщо замінити білі LED у дисплеї на блакитні, а також взяти квантові точки, які світяться під впливом блакитного кольору зеленими та червоними, можна досягти значно кращої глибини кольору, а також зменшити споживання електроенергії дисплеєм. На жаль, не можу поширювати деталей про свій проект, оскільки робота, яка проводиться спільно з компаніями, є конфіденційною.
Що Вас найбільше вразило в особливостях менталітету країни Вашого навчання, перебування?
У бельгійців дуже розмірене і спокійне життя. Вони люблять планувати свій час наперед і зазвичай нікуди не спішать. Якщо ти хочеш поговорити зі своїм керівником, відкрити рахунок в банку, піти в лікарню, практично будь-що інше, потрібно наперед домовлятися про зустрічі.
Які Ваші враження від міста, студентського, викладацького містечка, ВУЗу? Як Ви облаштовували свій побут? Які преференції, бонуси у студентів, викладачів Вашого навчального закладу?
Гент дуже гарне і комфортне місто, особливо мені воно подобається тим, що схоже за розмірами і стилем життя до Чернівців. Як і в Чернівцях, тут є великий університет, і коли немає навчання, місто порожніє. Корпуси і кампуси університету розкидані по цілому місту і за ним. І, звісно, всі їздять на велосипедах. Велосипеди тут всюди.
Для студентів і працівників університету є багато приємних бонусів, такі як гуртожитки, де можна жити за ринковою ціною, мережа кафетеріїв, досить дешевий велопрокат, веломайстерня. Працівникам покривають всі витрати на транспорт, пов’язані з роботою, у тому числі і добирання на роботу, навіть якщо ти живеш в іншому місті в Бельгії. А якщо ти їздиш на роботу велосипедом, то навіть доплачують (0.22€ за кілометр!).
Як відпочивають студенти, викладачі Вашого ВУЗу?
Бельгійці багато подорожують і люблять активний відпочинок. Студенти та аспіранти проводять свої канікули в інших країнах, катаються на велосипедах, займаються трекінгом, сплавами, греблею, бігом і т.д.
Святкуємо День Вишиванки в лабораторії з колегою з Чернівців
Ігор Наконечний на святкуванні Дня Вишиванки в лабораторії з колегою з Чернівців
На вихідних неймовірна кількість людей (зокрема, старшого віку) займається бігом і катається на велосипедах.
Чи плануєте Ви повертатись в Україну? Що б Ви привнесли із закордонного ВУЗу, де Ви працюєте, в українські вищі навчальні заклади?
Буде видно. На жаль, освіта і наука в Україні загалом перетворилася на імітацію, тому не дуже хотілося б підтримувати цю систему. Більш реальним для себе бачив би варіант започаткування технологічно орієнтованого стартапу, але явно тоді, коли інвестиційний клімат і зацікавлення бізнесу наукою зросте. Для наукової роботи потрібні не лише гроші, обладнання і люди (все це, в принципі, є), а інноваційне і передове середовище, якого наразі в Україні, на жаль, бракує.