Причиною написання на цю тему було те, що дехто з людей казали, мовляв, навіщо те стего, якщо мона зашифрувати отаким то ключем і от таким то алгоритмом. Тут не буде холівара про те, що краще стеганографія чи криптографія. Кожен з цих методів захисту інформації хороший по своєму, для своїх цілей та має свої особливості. Можна знайти і переваги криптографії над стеганографією, але то окрема тема і може закінчитися все ж холіваром.

Почну з того, що криптографія взагалі і особливо шифрування є палєвом саме по собі. Тобто, коли хтось передає зашифровану інформацію, то стає зрозуміло, що адресат та адресант щось приховують. Одна справа, якщо шпійон по місту ходить “на шифрах”, а інша справа, коли прикидається законослухняним ботаніком із рушницею у тубусі для креслень. “Романтики виглядають як шпіони, а шпіони мають виглядати як романтики”. Насправді як ботаніки.

Крім того, бути стеганографістом (не плутати з стенографістами) безпечніше. Якщо існує А і Б, які спілкуються між собою за допомогою зашифрованих даних, то помітивши це, до когось із них прийде В, і після фізичного та/і психологічного впливу він отримає всі ключі, паролі, алгоритми, і заразом явки і ставки. Шифрування навряд підійде, якщо ворог, якому дуже потрібна інформація чи людина особисто, у зоні досяжності. Стеганографією можна приховати інформацію на тому рівні, що не буде відомо чи взагалі така інформація кимось передається. Це особливо буде корисно для тих, хто перебуває на території, котра насичена ворожими елементами, наприклад для диверсантів.

Стеганографічний алгоритм може вміщати у собі і шифрування, але навряд навпаки. Тобто для зміцнення стеганостійкості стегоповідомлення можна зашифрувати перед поміщенням у контейнер, але безсенсово робити навпаки.

Думаю можна знайти ще, але це найголовніші переваги стеганографії над криптографією. Напевно, помітно, що всі плюси виходять із головного плюсу: приховання самого факту передачі інформації.

Comments are closed.

Наступний запис
»