Актуальність
Показано необхідність наявності хоча б елементарних знань і навичок, що до поводження з вибухонебезпечними предметами цивільним населенням. Перераховано основні види цих предметів, що на сьогодні знаходяться у неконтрольованому обігу і можуть потрапляти рук цивільного населення.
Завдання роботи
Приведено основні характеристики цих предметів та перераховано основні заходи, спрямовані на мінімізацію можливої шкоди життю і здоров’ю у разі їх знаходження. Завдяки наявному ілюстраційному матеріалу і поясненням, дану роботу можна використовувати в практичних цілях для інформування населення. Цьому також буде сприяти використання в якості навчальних матеріалів, джерел, що були опрацьовані при написанні даної статі.
Використана методика дослідження
Проведено аналіз не лише спеціальної літератури а і відкритих джерел інформації, що дозволило зробити дану роботу актуальною для сучасних умов.
Загальна характеристика наукової роботи
Робота складається з Анотації, Вступу чотирьох розділів, Висновків і Літератури.
Загальний обсяг 26 сторінок, 16 рисунків, 30 використаних джерел.
Вступ
Події 2014-2015 років у нашій державі, яскраво продемонстрували нам необхідність наявності у цивільного населення певних знань про вибухонебезпечні предмети, їх основні види, властивості і потенційну небезпеку. Будь-які надзвичайні ситуації, а в першу чергу військового характеру, призводять до зменшення рівня захищеності цивільного населення і росту рівня загроз їхньому життю і здоров’ю. Ця робота, є спробою скласти певний перелік небезпечних предметів, що можуть потрапити до рук цивільного населення та дати практичні рекомендації, що до дій спрямованих на збереження життя і здоров’я громадян в разі виявлення таких знахідок.
Аналіз досліджень та публікацій
Автор провела огляд робіт фахівців – зокрема Богданова Є.В., Радковець Ю.І., Свергунова О.О., Адаменко М.І. та інших [1,2,3], численних відкритих джерел, та з урахуванням останніх рекомендацій фахівців Державної служби надзвичайних ситуацій, військовослужбовців збройних сил України, добровольців та волонтерів окреслила певний перелік цих предметів, небезпек кожного з них та основні правила поводження з ними.
Постановка завдання. Необхідно встановити перелік з найбільш розповсюджених боєприпасів, що використовуються на сьогодні сторонами конфлікту та можуть потрапити до рук цивільного населення. Основний акцент, буде зроблено як на рекомендаціях населенню, що до безпечного поводження з цими предметами, так і на переліку дій, які категорично заборонено вчиняти з подібними предметами. На сьогодні найбільш актуальним буде складання основного переліку небезпечних предметів, та складання навчальних матеріалів для інформування населення про потенційну загрозу кожного окремого виду цих предметів, та підвищення загального рівня інформованості наших громадян про потенційні небезпеки, не лише від вчинення терористичних актів а від недбалого поводження з вибухонебезпечними предметами.
1. Загальні проблеми цивільного населення при поводженні з вибухонебезпечними предметами.
На нашу думку, основною проблемою цивільного населення в питаннях поводження з вибухонебезпечними предметами різного типу (боєприпаси військові та цивільні, саморобні вибухові пристрої, вибухівка тощо) є досить низький рівень знань як про основні види вибухонебезпечних предметів так і про їх властивості. В тому числі існує небезпека помилкової ідентифікації цих предметів, як через спеціальні дії по «камуфлюванню» вибухових пристроїв, так і через дію часу, який знищує певні характерні прикмети, за якими можна встановити приналежність тої чи іншої знахідки до вибухонебезпечних предметів (це особливо актуально для боєприпасів часів Першої та Другої світових воєн).
Досить серйозною є проблема недооцінки небезпеки таких предметів та спроби використати їх у різний спосіб (від намагань розпиляти знайдені артилерійські снаряди, міни і навіть авіабомби для подальшого здавання металу на пункти прийому металобрухту, так і спроби розібрати подібні знахідки з метою отримати вибухівку та засоби ініціювання для подальшого використання у протиправних цілях).
Також в сучасних умовах зростає загроза цивільному населенню травмуватися чи навіть загинути внаслідок вчинення злочинцями терористичних актів, що можуть бути спрямовані як проти представників правоохоронних органів чи органів державної влади так і проти волонтерів [4,5] чи проти інших громадян через конфлікт інтересів в тому числі і ділових [6].
Небезпека постраждати внаслідок вищезазначеної терористичної та кримінальної діяльності, дуже слабко залежить від дій самого громадянина, в той же час, небезпека отримати травми чи загинути в разі неправильного поводження з боєприпасами чи вибухонебезпечними предметами – прямо залежить від конкретних дій людини до чиїх рук потрапили ці предмети.
Тому дана робота покликана підвищити рівень відповідальності та поінформованості цивільного населення, що до небезпеки боєприпасів та вибухонебезпечних предметів та основних правил безпечного поводження з ними .
2. Небезпеки для цивільного населення при поводженні з сучасними вибухонебезпечними предметами класичного типу.
В зв’язку із військовим конфліктом на сході нашої держави, та подіями початку 2014 року, які супроводжувалися в тому числі і захопленням зброї та боєприпасів у правоохоронців, на сьогодні різко підвищилася небезпека травмування та загибелі цивільного населення, внаслідок неправильного поводження з боєприпасами та вибуховими пристроями, що потрапили у неконтрольований обіг.
В даній роботі ми не будемо розглядати питання проблем обігу ручної вогнепальної зброї (армійського, цивільного, мисливського та кримінального характеру), колективних зразків вогнепальної зброї, ручних і станкових гранатометів, ракет, авіабомб та артилерійських снарядів. Небезпеки пов’язані з саморобними вибуховими пристроями, саморобною вибухівкою будуть розглянуті в розділі 3, присвяченому вибухонебезпечним предметам некласичного типу. В цьому розділі, ми зосередимося на питанні можливих негативних наслідків неконтрольованого обігу сучасних боєприпасів до стрілецької зброї, вибухових пристроїв малої потужності (гранати) та їх складових частин.
Питання обігу боєприпасів та вибухових пристроїв, що знаходяться на місцях боїв минулих воєн, не будуть розглядатися в даній роботі. Дії населення в разі виявлення таких знахідок, є аналогічними діям при виявлені сучасних вибухонебезпечних предметів.
Значною проблемою на сьогодні, є наслідки багаторічної політики виняткового «пацифізму», внаслідок чого було зменшено можливість нашого населення отримати хоча б елементарні знання про зброю та боєприпаси. Особливого розмаху, ця хибна політика, набула протягом останніх років. Через скорочення профільних навчальних закладів та «корекцію» навчальних програм у загальноосвітніх навчальних закладах, нехтування питаннями забезпечення їх необхідними навчальними посібниками, та наочним приладдям, підростаюче покоління (основна група ризику) включно з юнаками, що зараз призиватимуться на військову службу, у своїй основній масі отримувала (і зараз отримує) знання про зброю та боєприпаси, їх властивості та правила поводження з ними з художніх фільмів, комп’ютерних ігор та розповідей неспеціалістів. Така ситуація почасти призводить до тяжких наслідків в разі потрапляння до рук громадян боєприпасів, зброї і вибухових пристроїв.
Вибухонебезпечні предмети, потрапляють до неконтрольованого обігу декількома основними шляхами – це і доставка їх військовослужбовцями з зони військового конфлікту для продажу, утаювання невикористаних або трофейних боєприпасів з метою їх зберігання і подальшого використання у власних цілях в цивільному житті (традиція нашого народу зберігати різні речі «про всяк випадок») і втрати під час навчань або транспортування.
Проблема терористичної загрози та поведінки населення у разі знаходження підозрілих предметів буде розглянута в наступних розділах.
В залежності від регіону, ситуація із поширеністю цих предметів дещо відрізняється, так на території Донецької та Луганської областей можливість знайти той чи інший вибухонебезпечний предмет є надзвичайно високою. Також досить велика кількість цих предметів вилучається у прифронтових областях (Харківська, Дніпропетровська, Запорізька) та в м. Києв [7]. Але загрози вторгнення ворога та бажання себе захистити у будь-який спосіб, при необґрунтовано високих цінах на зброю і боєприпаси, призводить до того, що і в інших областях нашої держави сформувався величезний попит на зброю і боєприпаси який задовольняється в тому числі і незаконним шляхом.
На сьогодні, згідно інформації наших правоохоронних органів, в основному вилучаються з обігу та знаходяться у громадян, переважно такі вибухонебезпечні предмети, як – гранати (ручні різних типів, для підствольного гранатомету та для станкового гранатомету) [8], боєприпаси до ручної вогнепальної зброї [9], боєприпаси для автоматичних гармат, вибухові речовини фабричного та саморобного виготовлення і засоби ініціювання. Міни а також саморобні вибухові пристрої, виготовлені в тому числі із використанням штатних боєприпасів розглянемо окремо у розділі 3.
Отже, давайте розглянемо основні види вище перерахованих вибухонебезпечних предметів класичного типу :
Ручні гранати, що їх сьогодні використовують під час бойових дій, можна розділити за такими основними типами – протипіхотні, та протитанкові. На сьогодні частинами ЗСУ та НГУ, а також проросійськими бойовиками та підрозділами ВС РФ використовуються такі гранати Ф-1, РГД-5, РГН, РГО, РГ-42 [10] (рис.1) та саморобні гранати на базі пострілу до автоматичного гранатомету АГС-17 (так звані «хаттабки») [11] (рис.2). Також на кадрах телевізійної хроніки – часто можна побачити протитанкові гранати типу РКГ-3.
Використання, у зоні конфлікту, гранат типу РГД-33 та гранат іноземного виробництва або не відбувається взагалі або вкрай обмежене. Потрапляння цих гранат до населення можливе, але в основному внаслідок розкопок на полях боїв минулих військових конфліктів і несе незрівнянно меншу небезпеку ніж потік сучасних боєприпасів із зони конфлікту. Вибухонебезпечні предмети періоду минулих воєн, що періодично знаходяться на теренах нашої держави, та небезпека з ними пов’язана – будуть розглядатись окремо, поза межами даної роботи.
Рисунок 1. Ручні протипіхотні і протитанкова гранати.
а) РГД-5, б) РГ-42, в) Ф-1, г) РГН, д) РГО, е) кумулятивна граната РКГ-3.
Рисунок 2. Саморобна ручна граната з пострілу від АГС-17.
Необережне поводження із цими гранатами (спроби розібрати, механічний вплив на них, дія високої температури тощо) може призвести як до значної шкоди здоров’ю так і до загибелі людини чи групи людей внаслідок не лише ураження уламками корпусу гранати чи готовими вражаючими елементами а і ударною хвилею від вибуху.
Гранати до під ствольного і автоматичного гранатометів (рис. 3, рис.4). Дуже широко використовуються як бійцями Збройних сил України і добровольчих формувань, так і противником. Уражають в основному за рахунок дрібних уламків, що утворюються при підриві [12]. При близькому вибуху можуть призвести до загибелі людини внаслідок множинних поранень, що супроводжуватимуться значною крововтратою і больовим шоком. Дія ударної хвилі досить незначна і буде мати негативні наслідки на потерпілого лише у разі вибуху гранати у безпосередній близькості до людини. Дія «вторинних» уражаючих елементів (шматки ґрунту, кам’яні уламки тощо), що утворюватимуться під час підриву гранати здебільшого не становитиме значної загрози.
Можуть вибухнути як під час механічного впливу чи спроб розібрати, так і при нагріванні.
Рисунок 3. Гранати до під ствольного гранатомету ГП-25.
Рисунок 4. Граната до автоматичного гранатомету АГС-17/30
Забороняється проводити будь-які маніпуляції з знайденими гранатами. В разі виявлення бажано взагалі їх не чипати. Категорично забороняється намагатися розбирати чи піддавати іншому зовнішньому впливу (ударам, нагріванню тощо).
Боєприпаси до ручної та станкової вогнепальної зброї представлені на сьогодні набоями до пістолетів, автоматів, кулеметів та гвинтівок. Основні калібри, що використовуються на сьогодні в зоні конфлікту та потрапляють до наших міст у різний спосіб це :
пістолетні 7,62х25, 9х18, 9х19 мм; автоматні 5.45х39, 7,62х39, 5.56х45 мм; кулеметні/гвинтівкові 7,62х51, 7,62х54, 12,7х108,12,7х99, 14,5х114 мм. [13]
Найбільшу небезпеку становлять набої крупних калібрів (12,7 та 14,5 мм) особливо споряджені кулями трасуючої, запалювальної, пристрілочної та миттєвої дії (кулі з поєднанням фіолетового і червоного кольорів, повністю червоні кулі) [14] (рис.5). Оскільки маніпуляції з цими набоями можуть призвести до досить тяжких наслідків (опіки, вибухові травми, ураження уламками тощо). Слід також пам’ятати, маніпуляції (механічний вплив або нагрівання) з іншими набоями (навіть пістолетними) можуть також призвести до досить тяжких наслідків.
Рисунок 5. Набої калібру 14,5х114 мм. Варіанти забарвлення кулі.
Снаряди малого калібру (ЗУ 23-2, гармата 2А42 (БМП\БМД-2), ЗСУ-23-4 «Шилка», 2А38 «Тунгуска» тощо) іноді вилучаються нашими правоохоронцями але їхня кількість порівняно невелика [15]. Заходи безпечного поводження з ними аналогічні правилам поводження із боєприпасами до стрілецької зброї – не піддавати механічним впливам, не розбирати, не кидати у вогонь.
Штатні вибухові речовини та засоби ініціювання. До них в першу чергу відносяться тротил, гексоген, еластид та пластид. Застарілі вибухові речовини типу меленіту, піроксиліну чи динаміту або не використовуються взагалі або не потрапляють в поле зору правоохоронців [16].
Всі ці вибухові речовини, за виключенням гексогену, практично безпечні без засобу ініціювання (капсуля-детонатора). Так, найбільш розповсюджена вибухівка – тротил не вибухає від дії вогню, тертя, удару тощо. Зовнішній вигляд основної вибухової речовини, що вилучається на сьогодні – тротилу, представлено коричневими брикетами масою від 100 до 400 г. Існує тротил також у вигляді сипучої маси, поставляється переважно у паперових мішках різної маси. Але серед вилученої вибухівки, відомостей про сипучий тротил, наразі не надходило (рис.6).
Найбільш небезпечним є гексоген, що може вибухнути як внаслідок механічного впливу (удару) так і внаслідок дії полум’я. [17]. Гексоген може бути у вигляді білих кристалів схожих на цукор.
Рисунок 6. Типовий вигляд тротилової шашки.
Досить небезпечними є також для здоров’я громадян засоби ініціювання вибуху – капсулі-детонатори (рис.7).
http://mines.h1.ru/sv-1.gif
Рисунок 7. Основні типи капсулів-детонаторів (КД №8-А, КД №8-М, КД№8-М (учбовий-інертний), КД 8-А (імітаційний)).
Через високу чутливість його до зовнішніх впливів поводитись з ним необхідно украй обережно. Дуже часто при маніпуляціях з цими капсулями, недосвідчені громадяни отримують досить серйозні травми (в разі вибуху в руці потерпілого, зазвичай відбувається вибухова ампутація 2-3 пальців (рис.8), якщо рука в цей час знаходиться біля обличчя – нерідким буде травма ока, або навіть його втрата). Небезпека полягає крім всього іншого і в тому, що дрібний металевий циліндрик (довжина 45-47 мм, діаметр 7 мм) часто не сприймають як якусь загрозу життю і здоров’ю [18].
Рисунок 8. результат підриву капсуля-детонатора у руці.
В разі виявлення предметів схожих на вибухівку чи засоби підриву – жодних дій з ними і викликати спеціалістів.
3. Небезпеки для цивільного населення при поводженні з сучасними вибухонебезпечними предметами некласичного типу.
До вибухонебезпечних предметів некласичного типу, перш за все необхідно віднести саморобні вибухові пристрої різного типу.
В попередні роки, працівники ДСНС, на досить високому фаховому рівні працювали з цивільним населенням щодо попередження нещасних випадків, внаслідок необережного поводження з вибухонебезпечними предметами. Було випущено значну номенклатуру друкованої продукції у вигляді плакатів, пам’яток, листівок тощо. В переважній більшості, вони стосувалися штатних боєприпасів часів ДСВ та сучасних піротехнічних пристроїв (фейерверки, петарди тощо). Фільми та мультфільми також акцентували основну увагу глядачів на старих боєприпасах, що можуть залишатися в землі на місцях минулих боїв [19,20] (рис. 9, рис. 10).
Оскільки, внаслідок неможливості загарбника проломити оборону наших військ на фронті, збільшується загроза розхитування нашого тилу як в прифронтовій зоні так і у віддалених регіонах нашої держави, через вчинення терористичних актів і диверсій, необхідно підвищити рівень знань нашого цивільного населення щодо потенційних терористичних небезпек.
Рисунок 9. Зразок плакату щодо безпеки поводження з
вибухонебезпечними предметами.
Рисунок 10. Зразок листівки щодо з безпеки поводження
вибухонебезпечними предметами.
Через збільшення терористичної загрози на території нашої держави, останнім часом, методисти ДСНС також звернули увагу, на розширення спектру потенційних загроз для цивільного населення, і почали доповнювати навчальні матеріали згадками про саморобні вибухові пристрої та рекомендаціями щодо дій населення у разі їх можливого виявлення (рис. 11) [21].
Рисунок 11. Зразок листівки щодо безпечних відстаней евакуації,
в разі знаходження вибухонебезпечних предметів.
В залежності від регіону, ситуація із поширеністю цих предметів може дещо відрізнятися. Так на території Донецької та Луганської областей є надзвичайно високою, досить велика ймовірність появи таких предметів у прифронтових областях (Харківська, Дніпропетровська, Запорізька) та в містах Київ, Херсон, Миколаїв та Одеса [22].
На сьогодні, згідно інформації правоохоронних органів, в основному вилучаються з обігу та знаходяться, переважно такі вибухонебезпечні предмети, як саморобні вибухові пристрої, що використовуються як фугаси, міни, гранати та вибухові пристрої, що мають вигляд цивільних речей [23].
Міни а також саморобні вибухові пристрої, виготовлені із використанням штатних боєприпасів розглянемо окремо у наступних роботах.
Отже, давайте розглянемо основні види вище перерахованих вибухонебезпечних предметів:
3.1. Вибухові пристрої у вигляді ерзац-мін та фугасів – в основному виготовляють із використанням штатних вибухових речовин та будь-яких надійних корпусів, що забезпечують збереження вибухівки, детонатору від впливу оточуючого середовища [24] (газові балони, металеві труби, артилерійські гільзи тощо, рис. 12).
Рисунок 12. Саморобні фугаси
3.2. Замасковані вибухові пристрої.
За останніми повідомленнями, терористи часто маскують вибухові пристрої під предмети побуту (іграшки, електропобутові пристрої, речі загального вжитку тощо) [25,26,27,28] (рис. 13,14,15,16).
Використання таких вибухових пристроїв, в першу чергу спрямовано не проти бійців ЗСУ чи НГУ а проти місцевого цивільного населення, в тому числі дітей. Наявність такої терористичної загрози негативно впливає на психофізиологічний стан як цивільного населення так і бійців і може бути причиною розвитку численний неврозів та інших розладів здоров’я.
Вибухові пристрої, що використовуються для вирішення бізнесових або особистісних конфліктів, почасти виконуються за схожими схемами, але несуть менше загрози цивільному населенню ніж пристрої, що використовуються з метою терору цивільного населення (бо замах готується на конкретну особу, і злочинці докладають зусиль для унеможливлення потрапляння вибухового пристрою до рук випадкових громадян).
Рисунок 13. Вибуховий пристрій у в цигарках.
Рисунок 14. Вибуховий пристрій футбольному м’ячі.
Рисунок 15. Вибуховий пристрійзамаскований під коробку цукерок.
Рисунок 16. Вибуховийпристрій замаскований під книжку
В разі виявлення предметів схожих на вибухові пристрої, або просто підозрілих предметів (коробки, пакунки, сумки, побутова техніка, іграшки тощо), що знаходяться в незвичних для цих речей місцях, або мають підозрілий вигляд, необхідно пам’ятати, що жодні дії з ними не проводяться.
Необхідно терміново провести обмеження доступу до цих знахідок іншим громадянам. Місце знахідки огородити (за відсутності спеціальної стрічки, використовується мотузка, гілки тощо), після цього, відійшовши на мінімально безпечну відстань (100-150 метрів) чи укрившись за капітальною спорудою, викликати працівників МВС або спеціалістів ДСНС. Після чого проводити візуальне спостереження за об’єктом з безпечної відстані до прибуття зазначених фахівців, попереджаючи громадян про можливу небезпеку. Телефони або вимикаються або не використовуються в безпосередній близькості від знахідки.
Після прибуття фахівців, доповісти їм про власні дії та причини виклику (нетиповий зовнішній вигляд предмету, звук годинника, дивний запах тощо), з безпечної відстані показати де знаходиться небезпечний предмет. Залишатися на місці і спостерігати за роботою вибухотехніків та спробами розмінування не рекомендується через ризик поранення або загибелі в разі можливого вибуху.
Також треба пам’ятати, що терористи часто практикують т.зв. «подвійний вибух», коли після першого вибуху або виявлення «вибухівки» проводять вибух основного заряду для ураження прибулої групи правоохоронців та/або натовпу цивільного населення, що спостерігає за діями силовиків.
Спроби самостійного розмінування чи будь-які інші дії з підозрілими предметами забороняються.
Необхідно пам’ятати, що необережне поводження із цими предметами (спроби розібрати, механічний вплив, перенесення тощо) може призвести як до значної шкоди здоров’ю так і до загибелі людини чи групи людей внаслідок не лише ураження уламками корпусу чи готовими вражаючими елементами а і ударною хвилею від вибуху чи уламками предметів (або споруд). Також вагомим джерелом небезпеки, є на сьогодні значне використання в будівельних конструкціях великої кількості скла, яке після вибуху, під дією ударної хвилі буде зруйноване та падаючи з висоти, може призвести до значного збільшення кількості постраждалих.
4. Особливості викладання вибухобезпеки в сучасних умовах.
Як уже зазначалося вище, для зменшення можливого негативного впливу вибухонебезпечних предметів, цивільне населення має бути достатньо поінформоване про можливу небезпеку та дії внаслідок яких її можна зменшити.
Для вирішення цього завдання, необхідно визначитися з шляхами інформування населення. Як відомо [29] найкраще інформація засвоюється у разі виконання або певних практичних завдань, або під час навчання інших.
Ми не будемо розглядати способи інформування населення за допомогою засобів масової інформації а зосередимось на рекомендаціях щодо навчання населення в закладах освіти. Це дозволить підвищити захищеність найбільш вразливої частини нашого населення – молоді.
Оскільки переважна більшість навчальних закладів не мають відповідної матеріальної-технічної бази (макети вибухових пристроїв, боєприпасів, вибухових речовин тощо), основним ефективним способом навчання буде перегляд навчальних фільмів та наочних презентацій. В тому числі і мультимедійних.
Через актуальність даної проблеми, на сьогодні окрім офіційних структур (ДСНС, ОБСЄ, МВС, СБУ тощо) певні рекомендації щодо безпеки поводження з вибухонебезпечними предметами випускаються викладачами навчальних закладів [1,30].
Переваги навчання за допомогою презентацій та фото і відео матеріалів, полягають в тому, що дозволяють сформувати у слухачів досить глибокі знання щодо видів небезпечних предметів, їх зовнішнього вигляду, властивостей і потенційної небезпеки в різних умовах.
За можливості, рекомендується залучення до навчального процесу фахівців ДСНС, МВС, СБУ тощо. Оптимальним варіантом навчання, буде комбінація з теоретичного і практичного курсу навчання (хоча б демонстрації натурних зразків вибухонебезпечних предметів і боєприпасів).
Також при вивченні курсу, рекомендується робити акцент не лише на діях в разі виявлення небезпечної знахідки (алгоритм дій які проводяться від моменту знаходження до моменту прибуття фахівців та перелік дій які забороняється проводити з підозрілою знахідкою) а і на діях після можливого вибуху. Тобто основні знання щодо першої допомоги постраждалим, ліквідацію можливих загроз, які можуть виникнути після вибуху (пожежа, утворення отруйних газів, аерозолів, руйнування конструкцій, споруд тощо).
Висновки та напрямок подальших досліджень:
В роботі виконано огляд основних боєприпасів, що на сьогодні знаходяться в обігу і вилучаються у цивільного населення.
Надано певні рекомендації, що до поводження з вибухонебезпечними предметами які можуть потрапляти до цивільного населення та розглянуто можливі негативні наслідки у разі неправильних дій з цими предметами.
Надано посилання на електронні ресурси, вивчення яких, дозволить отримати більш ґрунтовні знання про вибухонебезпечі предмети та правила безпечного поводження з ними.
Автор залишає відкритим питання пов’язані зі знешкодженням таких предметів, оскільки це виходить за межі даної роботи та компетенцію автора.
Питання поводження з бомбами, ракетами, артилерійськими боєприпасами, мінометними мінами, протипіхотними та протитанковими мінами буде розглянуто в наступних роботах.
Основною порадою при виявленні будь-яких боєприпасів, вибухових матеріалів або предметів схожих на них – огородити місце знахідки та викликати спеціалістів ДСНС чи представників правоохоронних органів. Не проводити з боєприпасами, вибуховими речовинами чи засобами ініціювання жодних дій.
Використана література:
Богданов Е.В. «Взрывные устройства стандартные и самодельные»/ Всероссийский институт повышения квалификации работников МВД – Домодедово, 2001. 26с.
1. Ю.І. Радковець «Основні типи мін, їх тактико-технічні характеристики та застосування в збройних (локальних) конфліктах» Радковець Ю.І., Свергунов О.О., Кушнерик О.Ю., Кашталяр О.В./ Міністерство оборони України,Головне управління розвідки – Київ 2001.105с.
2. М.І.Адаменко Безпека зберігання вибухових речовин та боєприпасів Адаменко М.І., Гелета О.В., Квітковський Ю.В., Росоха В.О., Федюк І.Б./ Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник для курсантів, студентів та слухачів, які навчаються у відомчих вищих навчальних закладах – Харків, 2005. 66с.
3. Вибух у приміщенні волонтерського центру в Одесі [Електронний ресурс] Сайт інформаційного ресурсу «Укрмонітор» http://ukrmonitor.com/reports/view/65611
4. Вибух на залізниці у Харкові, вже другий за останні два дні, кваліфікували як диверсію [Електронний ресурс] Сайт «Новини України і світу – новини від ТСН» http://tsn.ua/video/video-novini/vibuh-na-zaliznici-u-harkovi-vzhe-drugiy-za-ostanni-dva-dni-kvalifikuvali-yak-diversiyu.html
5. У Києві підірвали бізнесмена з Кіровограда (ФОТО) [Електронний ресурс] Сайт нформаційного порталу «Перша електронна газета» http://persha.kr.ua/news/criminal/59054-u-kiyevi-pidirvali-biznesmena-z-kirovograda-foto.html
6. На Київщині у військових вилучили арсенал боєприпасів із зони АТО [Електронний ресурс] Сайт телеканалу «5 канал» http://www.5.ua/ato-na-shodi/Na-Kyivshchyni-u-viiskovykh-vyluchyly-arsenal-boieprypasiv-iz-zony-ATO-71940.html
7. Співробітники маріупольської міліції завадили відправці посилки з 7 гранатами (ФОТО) [Електронний ресурс] Офіційний веб-сайт «Міністерства внутрішніх справ» http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/1420568
8. СБУ затримала в Дніпропетровську двох сепаратистів, які пройшли підготовку в РФ [Електронний ресурс] Новинний сайт «Незалежне бюро новин» http://nbnews.com.ua/ua/news/144800/
9. Ручні гранати [Електронний ресурс] Настанова зі стрілецької зброї «Міністерсто оборони України» http://shron.chtyvo.org.ua/Ministerstvo_oborony_Ukrainy/Nastanova_zi_striletskoi_spravy_Ruchni_hranaty.pdf
10. Навчання саперній справі. Хаттабки [Електронний ресурс] Канал Ю-Тюб «Правий сектор» https://www.youtube.com/watch?v=0wjnSXNruuI
11. Постріл ВОГ-25 [Електронний ресурс] Інформаційний веб-сайт «Енциклопедія зброї» http://weapon.at.ua/board/25-1-0-38
12. Боєприпаси [Електронний ресурс] Інформаційний веб-сайт «Оружейная правда» http://russianguns.ru/?paged=23
13. Назначение, общее устройство и классификация боевых патронов к стрелковому оружию, вооружению БТР (БМП), выстрелов к гранатометам [Електронний ресурс] сайт Информационное обеспечение военнослужащих «Военсервис. рф» http://voenservice.ru/boevaya_podgotovka/ognevaya_podgotovka/naznachenie-obschee-ustroystvo-i-klassifikatsiya-boevyih-patronov-k-strelkovomu-orujiyu-voorujeniyu-btr-bmp-vyistrelov-k-granatometam/
В Днепропетровске готовился теракт 28 марта [Електронний ресурс] веб-сайт «Подробности.уа» http://podrobnosti.ua/2024823-v-dnepropetrovske-gotovilsja-terakt-28-marta.html
14. В Артемівську у фермера вилучили більше півтони вибухівки [Електронний ресурс] Сайт телеканалу «5 канал» http://www.5.ua/ato-na-shodi/V-Artemivsku-u-fermera-vyluchyly-bilshe-pivtony-vybukhivky-72560.html
15. Инженерные боеприпасы [Електронний ресурс] Сайт Ю.Г.Веремеева «Сапер» http://www.saper.etel.ru/index-mines.html
16. Средства для огневого способа взрывания [Електронний ресурс] Сайт Ю.Г.Веремеева «Сапер» http://www.saper.etel.ru/mines-4/RA-BB-07.html
17. Правила поведінки при знаходженні вибухонебезпечних предметів [Електронний ресурс] Тульчинська районна державна адміністрація, Офіційний сайт http://tulchin-rda.gov.ua/novini/pravila-povedinki-pri-znahodzhenni-vibuhonebezpechnih-predmetiv/
18. Інформаційно-довідковий куточок ЦЗ, Стенди та плакати [Електронний ресурс] Охрана труда – Техника безопасности – Должностные инструкции http://ohranatrud-ua.ru/stendi-ta-plakati/891-informatsijno-dovidkovij-kutochok-tsz.html
19. Як розпізнати вибухонебезпечні та підозрілі предмети (інфографіка) [Електронний ресурс] Рідна Житомирщина, сайт http://zt.ridna.ua/2015/02/18/yak-rozpiznaty-vybuhonebezpechni-ta-pidozrili-predmetyinfohrafika/
20. МВС: Вибух в Одесі спричинив саморобний вибуховий пристрій [Електронний ресурс] Сайт новин «Західна інформаційна корпорація»
http://zik.ua/ua/news/2015/03/23/mvs_vybuh_v_odesi_sprychynyv_samorobnyy_vybuhovyy_prystriy_574695
21. Пресс-центр АТО: терористи продовжують виготовляти міни-сюрпризи (ФОТО) [Електронний ресурс] Фейсбук сторінка «Офіційна сторінка. Найсвіжіші новини з самого епіцентру проведення АТО». https://www.facebook.com/ato.news/posts/850173374993470
22. Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмета [Електронний ресурс] SlideShare http://www.slideshare.net/hay_day/ss-51574473
23. Міни-іграшки в Донбасі – ДСНС попереджає про небезпеку: фото [Електронний ресурс] Сайт новин Ліга.net http://news.liga.net/ua/news/politics/4933263m_ni_grashki_v_donbas_dsns_poperedzha_pro_nebezpeku_foto.htm
24. Террористы на Донбассе активно минируют дороги и маскируют бомбы под игрушки – штаб АТО [Електронний ресурс] Сайт новин «Цензор.нет» http://censor.net.ua/news /331667/terroristy_na_donbasse_aktivno_miniruyut_dorogi_i_maskiruyut_bomby_pod_igrushki_shtab_ato
25. На Луганщині СБУ попередила терористичний акт на транспортній магістралі [Електронний ресурс] Сайт «Служби безпеки України» http://www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article;jsessionid=F0BDCDA915915CD8B3E56A1FF1E198B9.app1?art_id=138882&cat_id=39574
26. Террористы маскируют бомбы под игрушки и ручки [Електронний ресурс] Інтернет сайт «Биржевой лидер» http://www.profi-forex.org/novosti-mira/novosti-sng/ukraine /entry 1008241298.html
27. Озерян О.Л. Різні види візуалізації навчальних матеріалів. Навчальний посібник – К.: Національна академія педагогічних наук України. Університет менеджменту освіти, 2014. – 39с.
28. Домнічев М.В. Вибухонебезпечні предмети, види, вигляд та основи безпечного поводження з ними. Навчальна презентація – Кривий Ріг, : Криворізький національний університет, 2015. – 26с.