Після всім відомих подій в Японії почалася чергова істерія про небезпеку атомної енергетики. Зокрема у Німеччині збираються АЕС закривати. В ряді держав місцева влада теж піднімає це питання. Що ж для цих держав дасть відмова від АЕС?
Спочатку розглянемо причину відмову від АЕС, а саме їх небезпеку. Власне небезпека не полишає людину у всіх сферах її діяльності. Довелося б відмовитися від побутових ножів, автомобілів та ще багато чого щоб уберегти людство від сотні тисяч чи навіть мільйонів жертв. Проте це по-перше нереально, а по друге є дурістю. Відмова від АЕС означає розвивати інші джерела електроенергії. А це ТЕС, сонячні батареї, вітрові електростанції ітд. Щоправда тут є кілька нюансів… По-перше, вони не можуть дати стільки енергії, скільки дає АЕС. По-друге, АЕС.. екологічно безпечніші.. Так, здається під впливом того, що відбувається в Японії і відбувалося на ЧАЕС багато людей думають навпаки, проте це факт. АЕС несуть шкоду екології лише під час аварій, які в історії є винятками. А інші електростанції або несуть ПОСТІЙНУ шкоду екології (приклад – ТЕС), або дають мізер електроенергії, або залежать від погодних та кліматичних умов.
Візьмемо за приклад Німеччину. Наразі там є як АЕС так і ТЕС, а також частково на півдні держава забезпечуються електроенергією від ГЕС. У випадку відмови від АЕС Німеччина змушена буде йти двома шляхами:
1. Купувати електроенергію у багатших за неї сусідів (можливо Франція?)
2. Будувати нові ТЕС? – тобто купувати вуглеводні в інших державах (Росія?)
У результаті Німеччина отримає замість міфічної раптової атомної небезпеки — реальну постійну екологічну проблему ТЕС (і не тільки). А також стане ще більш залежною від сусідів. Німецька влада давно те й робить, що з усіх сил намагається догодити кремлю. І не лише Німеччина.. Загалом через ряд країн ЄС Росія може на цю наддержавну структуру досить сильно впливати. На ту саму, в яку щонайменше показово тягнулася минула, та й зрештою і теперішня влада в Україні. Цікаво, що сама Росія оголосила лише про те, що перевірить наявні у неї АЕС. Ні про яке їх закриття у Російській Федерації не може бути і мови, навіть за наявності такої великої кількості вуглеводнів і досвіду радіоактивних техногенних катастроф, яку можна порівняти із аварією на ЧАЕС.
Цікавим є також той факт, що як в Україні так і в інших державах найкатегоричнішими лобістами закриття АЕС є всілякі ліваки від звичайних лібералів до анархістів. Само собою зрозуміло інтереси кого вони відстоюють. Ажніяк не власних держав. Можливо останні “революції” в арабських країнах є намагання отримати контроль над нафтою, яка так знадобиться комусь в Європі і не тільки?
Зрозуміло, що сучасна атомна енергетика є надстратегічною галуззю від якої напряму залежить суверенітет ряду держав, в тому числі і нашої. Перспективними можуть стати термоядерні реактори…
Звісно автор статті ні в якому разі не хоче сказати, що АЕС є на 100% безпечні. Це, на жаль, не так. Проте використання портативних АЕС, що можуть забезпечити електроенергією приміром один район, можуть зменшити небезпеку майже до нуля. Тим паче і коштують вони не настільки дорого навіть, якщо купувати закордоном. Але якщо налагодити власне виробництво, то їх ціна може бути ще меншою. І вже тоді можна і подумати чи варто закривати великі АЕС. Проте до тих пір маємо використовувати наявні. Істерія проти АЕС нам нашіптується ворогами, які самі від атомної енергетики відмовлятися не будуть. Здогадуєтеся чому?
Владислав Руський